Homeschooling – слово незвичне, заморське. Настільки ексклюзивне, що може слугувати паролем в паралельну реальність. Реальність, де діти не ходять в школу – а вчаться в ній.

Homeschooling – домашнє навчання – працює так:

школа забезпечує підручники і можливість здавати.

Батьки – організовують навчання, а

діти – виростають не тільки розумними, а й щасливими людьми.

Чому батьки забирають дітей із-за парти?

Життєвих ситуацій багато, але причина – лише одна. Батьки рятують дітей. Вони поставили виховання малих головним пріоритетом і … стали хоумскулерами.

Такі батьки – рідкісне явище.

У 7 із 10 моїх знайомих – заробляння грошей стоїть на першому місці. А діти, як відомо, зовсім не дають працювати. Тому школа, як «камера зберігання», задовольняє пап і мам: звільняє батькам руки.

Але як почуваються в ящичку діти?

Якщо Ваше мале саме прокидається о сьомій ранку і з криком «ура!» біжить в сірий будинок – закривайте цю статтю ;).

А як дитина не рветься у школу – давайте розбиратись.

Адже щось явно не так: чи то з дитиною – ледачою, бо не хоче вчитися, чи то з Вами – не провели виховну роботу, та ще й читаєте про цей підозрілий хоумскулінг, чи то, не дай Боже, – зі школою.

Чому діти не хочуть в школу?

Будь-ласка, пригадайте Ваших малих в 1-2 роки. Вони лазили всюди, куди слід і не слід, тяглися за іграшкою, каструлею, косметичкою, падали і вставали по сто разів на день. Пригадали?

І який висновок?

Діти допитливі і безстрашні. Вони бажають пізнавати цей світ усіма можливими способами тому, що бажання вчитися і розвиватися закладено в нас природою. Вони геніальні учні!

Скільки часу Ви вчите, приміром, англійську мову? А малеча опанувала свою рідну – за 1,5 років.

Все просто: чим краще і швидше ти вчишся, тим більше ти пристосований до життя.


Та ось минають кілька років у школі – і допитливість зникає. Дитя розуміє, що наука – це безкінечне сидіння за партою, нудна домашка і покарання оцінкою в разі невиконання.

В старших класах – бунт і відраза до навчання.

Тільки 10-11 класники вже розуміють, що треба ж кудись вступити, хоча невідомо ні куди, ні навіщо.

В 2014р за опитуванням Міністерства Освіти 40% випускників не знали в який ВУЗ вони будуть поступати.

Як працює школа?

Колеги батьки, давайте побудуємо простеньку модель:

ми маємо школу – просто чорний ящик.

На вході у нього Ваші чудові, талановиті діти, які вже вміють читати, рахувати і трохи балакати англійською;)

А через 10 років – Ваші ж діти, з головою забитою мертвим фактажем, зі сколіозом, короткозорістю, прищами, нервовим виснаженням та базовим вмінням: коритися авторитетам і слухняно виконувати інструкції.

Ви дійсно бажаєте цього для малих?

Бо саме так працює школа.

І не тому, що вона зла і погана. А тому, що вона безнадійно застаріла.

Нашій класно-урочній системі вже 300 років.

ЇЇ основи сформулював Ян Амос Каменський у 1632 році:

«В школах должен быть установлен порядок, при котором ученики в одно и то же время занимались бы только одним предметом…»

Дидактика

В той час це була революційна гуманістична думка. Адже один вчитель міг навчи письму, рахунку, божому закону багатьох. Не лише обраних і забезпечених.

Що ж змінилося?

Чому система, яка задовольняла людей три століття не задовольняє дітей і батьків тепер?

Подивіться що відбувається:

до недавнього часу розвиток цивілізації проходив лінійно.

Нехай умовною поворотною точкою буде 29 жовтня 1969р – день народження Інтернету.

Далі наука і технології розвиваються по експоненті.

А школа?

Як найбільш консервативна галузь, вона продовжує еволюцію за лінійним законом.

Таким чином

вчорашні знання, які діти сьогодні отримали за партою –в квадраті неактуальні завтра.



Діти націлені на майбутнє.

Вони нутром відчувають, що знання та вміння, які дає школа ніяк не пов’язані з життям.

Тому і не вчаться.

 

Класно-урочну систему намагаються реанімувати: говорять про особистісне орієнтоване навчання, про профільне навчання, пробують проектні методи, ігрові форми.

Якщо ж глянути тверезо, то не може один вчитель особисто поспілкуватися з кожним із 30, дати йому індивідуальне завдання, пояснити … за 45 хвилин. Навіть в очі глянути – часу нема. Якби, навіть, вчитель дуже хотів. Тому що система цього не передбачає, і не передбачала ніколи. Так розрив між дітьми і школою росте з кожним днем.

А батьки?

Батьки розуміють, що школа ламає волю і самооцінку малих для того, щоб завантажити в дитячу голову «програмний матеріал».

І забирають дітей із сірого будинку.

Батьки хоумскулерів заявляють, що вчити своїх дітей – природнє і невід’ємне їх право і відповідальність.

Доречі, те саме написано і в Законі України «Про Освіту»:

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:…сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

.

Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Закон України «Про Освіту» стаття 59, п.3,4

.

Як вчитися вдома і отримати атестат?

Ідея хоумскулінгу – домашньої освіти – в тому, щоб вчити дітей поза школою, але й мати можливість підтвердити знання і отримати атестат.

В Україні існують чотири форми навчання, які дозволяють хоумскулити:

Одразу скажу, що дистанційне навчання – єдине, яке не потребує від батьків обгрунтувань, довідок і пояснень.

Інші форми мають свої нюанси.

Але загальний алгоритм такий:

  1. Вибрати форму, яка дозволяє хоумскулити
  2. Вибрати освітній заклад, де будете здавати контрольні і отримувати оцінки
  3. Навчити дітей вчитися ;).

Homeschooling – тенденція в освіті

З року в рік кількість хоумскулерів росте і на Україні, і в світі.

В США на 2010 офіційно зареєстровано 2.35 мільйони дітей хоумскулерів (Brian D. Ray, 2015)

В Росії на сімейній освіті знаходяться більше 100 тисяч дітей А на Україні?

Для того, щоб порахувати хоумскулерів на Україні треба скласти разом школярів заочників, екстернів, тих хто навчається дистанційно або іде за індивідуальним графіком. Лише в Школі Екстернів в Києві вчиться близько 400 фактичних хоумскулерів. За самою приблизною оцінкою в Україні вдома вчаться щонайменше десятки тисяч дітей.

Як бачите, Ви не самі.

Пароль: homeschooling.