Вітаю всіх!

З 2016 року не писала на про хоумскулінг.

Причана у тому, що наша родина відмовилась від домашнього навчання. Ці два роки мої діти вчаться не вдома, а в альтернативній школі КІТЕРРА.

Поясню чому припинили хоумкулінг. Не як експерт, а як мама трьох дітей.

Для кожного із них причина була своя.

___________________________________________

IMG_20180304_170921Старша донька провчилась на домашньому сьомий клас. Вона стала більш спокійною і врівноваженою. Мала час на рукоділля, малювання, книжки та стрільбу із лука. На домашньому навчанні ми знизили навантаження до мінімального комфортного рівня, і дитина прийшла до тями.

Несподівано посередині навчального року донька знову захотіла вчитися. Жалілася, що вдома тупіє. Приставала до нас, батьків, за поясненнями з хімії, фізики, української мови. Намагалась зрозуміти предмети за підручниками, не надто захоплюючими і привабливими(.

Ми з чоловіком усвідомили, що не зможемо пояснити донці всі предмети на високому рівні, який вона хотіла. І зробили висновок, що хоумскулінг не підходить для дитини академічного спрямування.

___________________________________________

dan_13Середній син вчився на домашньому п’ятий клас. У нього швидко пройшов псоріаз, який супроводжував всі шкільні тести. Хлопець багато читав, ходив на плавання і на музику. Але сумував за друзями.

Коли ми вперше захищали контрольні роботи у 328 школі він спитав: «А де ж мої однокласники? Я думав ми хоч здавати будем разом.»

Для сина формат «вчимося вдома» виявився сумним і самотнім.

___________________________________________

 

ivas_10Молодший син був хоумскулером від першого по третій клас. Він важко запам’ятовував терміни, віршики, англійські слова, повільно читав, писав з величезною кількістю помилок. Лише у 4 класі ми дізнались, що для того є причина, а саме дислексія.

Домашнє навчання вберігло малого від насмішок і заниженої самооцінки. З іншого боку, у школі нам би вказали на проблему і ми могли б розпочати корекцію на чотири роки раніше.

5 клас меньший вчиться в альтернативній школі КІТЕРРА. Спочатку було важко. Хлопець погано сходився з іншими дітьми, обурювався, навіть бився. Щастя, що як засновниця школи, я бачила всі ньанси ситуації і могла відкоригувати емоційний стан і допомогти з уроками вдома.

Під кінець року син виправився: має товарищів, включається на заняттях, робить домашнє, а головне росте розумово набагато швидше ніж на домашньому навчанні.

___________________________________________

Ну і про головних учасників і винуватців домашнього навчання, маму і тата.

Мені набагато цікавіше виховувати і організовувати дітей в компанії енергійних, сміливих та творчих мам. Я швидко росту як організатор і як вчитель. Нарешті викладаю один предмет, але якісно. Ще й зарплату отримую, бо проект окуповується ;).

Щодо чоловіка, він продовжує вчити дітей, але в задоволення, а не вимушено і за розкладом. Може більше працювати, що позитивно позначається на сімейному гаманці ;).

___________________________________________

Для нашої родини хоумкулінг виявився перехідним етапом.

Тому проект Вчимося вДома завершую.

Сподіваюсь, що розсилка була корисною.

І що кожна родина знайде свій формат навчання.

Аліна Туз

засновниця Сімейного центру освіти КІТЕРРА